Меню Закрити

Історія

Хіміки Львівської політехніки мають славну історію, витоки якої сягають початку XIX сторіччя. Вони відомі на весь світ досягненнями, які відображені у чисельних монографіях, підручниках, навчальних посібниках, наукових публікаціях, винаходах тощо. Найповніше результати їх діяльності втілилися у підготовлених фахівцях інженерах-хіміках, багато з яких стали відомими вченими, президентами, міністрами, керівниками великих промислових комплексів, наукових організацій тощо. У Політехніці працювала і творила ціла плеяда видатних вчених-хіміків, які залишили яскравий слід у світовій науці, – Ф. Рохлєдер, А. Фройнд, Ю. Медведський, Р. Залозецький, С. Нементовський, І. Мосціцький, С. Пілят, Д. Толопко, Т. Юрженко, Г. Аксельруд, Р. Кучер та багато інших. Сьогодні ця діяльність триває в Інституті хімії та хімічних технологій (ІХХТ) – одному з найпотужніших навчально-наукових підрозділів Львівської політехніки.

В історії ІХХТ можна виділити етапи становлення і розвитку хімічної і хіміко-технологічної освіти і науки, які зв’язані із соціально-політичними змінами у нашому краї, приналежністю до існуючої держави. Загалом можна виокремити періоди: австрійський, польський, радянський і незалежної України.

Становлення хімічної освіти і науки у Технічній академії

Передісторія хіміків Львівської політехніки розпочалася заснуванням у Львові 1816 року Реальної школи – загальноосвітнього середнього закладу із технічно-торгівельним ухилом. Тут  професор ліцею Антон Ґлойснер по 3 години на тиждень викладав хімію.

4 листопада 1844р. у Львові на базі Реальної школи відкрили Цісарсько-королівську Технічну академію, серед шести основних кафедр якої була кафедра хімії. Академію розмістили у лівому крилі будинку Даровського на розі вулиць Вірменської і Театральної (тепер будинок № 2 на вул. Вірменській). Першим професором хімії в академії став доктор медицини Фрідріх Рохлєдер (1819-1874) – у майбутньому відомий австрійський вчений, один із засновників фітохімії і структурної хімії. Проф. Рохлєдер облаштував у партері будинку академії хімічну лабораторію, зібрав колекцію мінералів і академія стала готувати фахових хіміків. Для цього відводилося 5 год/тиждень. Навчання тривало спершу два, а згодом три роки.

Будинок Даровського (сучасний вигляд)

У Львові Ф. Рохлєдер досліджував властивості рослинних речовин. Згодом, працюючи професором у Празькому та Віденському університетах, Ф. Рохлєдер виявив відомі для всіх хіміків натуральні барвники (алізарин, пурпурин, лакмус, кверцитрин), став одним із засновників концепції гомології та ненасичених сполук.

Ф. Рохлєдер – перший професор хімії

Цікаво відзначити, що під час революційних подій 1848 р. проф. Рохлєдер очолив загін студентів Технічної академії, які вступили в Народну гвардію. У будівлі академії вони розташували головну варту, а в хімічній лабораторії виготовляли набої до рушниць. Командувач австрійськими військами генерал Гаммерштайн віддав наказ артилерії обстріляти місто, яке контролювала Народна гвардія. Це спричинило чисельні жертви, пожежі і руйнування будинків. Великих руйнувань зазнали ратуша, будівлі університету та Технічної академії. Згоріли архіви і документи академії, була знищена хімічна лабораторія, колекція мінералів та інше.

Після цих подій повністю відновити роботу академії вдалося лише у 1851/1852 ак.р. На той час проф. Рохлєдер перейшов у Празький університет, а на його місце був запрошений із Львівського університету доктор медицини Ґустав Вольф. Він відновив викладання загальної хімії і частково мінералогії та петрографії, а також хімічну лабораторію і очолював кафедру до 1872 р.

Новий етап у становленні хімічної освіти і науки в Технічній академії розпочався з приходом на кафедру хімії у 1857р. Рудольфа Ґюнсберґа (1823–1879) – засновника викладання і наукових досліджень у галузі хімічної технології в нашому університеті. Він модернізував існуючу хімічну лабораторію, а згодом організував лабораторію хімічної технології. Особливою заслугою проф. Ґюнсберґа стало започаткування в академії наукових досліджень з технології горілки та спирту, перероблення солей, дослідження аміачно-содового процесу, властивостей вуглеводнів тощо. У 1874-1876 р.р. він був деканом школи технічної хімії.

Р. Ґюнсберґ – перший професор хімічної технології

З огляду на пожвавлення в економічному розвитку Галичини у 1860-70-х роках і реформування вищих технічних навчальних закладів Європи, віденський уряд почав реорганізацію Технічної академії. При кафедрі хімії створили ад’юнктуру з технічної хімії. Р. Ґюнсберґа перевели на посаду ад’юнкта і з 1867/68 ак.р. змінили назву кафедри на загальної і технічної хімії. Переломними у діяльності академії стали 70-і роки. Цісар дав дозвіл на будівництво спеціальних будівель, створення шести нових кафедр.

Далі буде